Слушай, бро, я могу тебе рассказать, как у меня было с кодом. Помнишь, я тебе говорил про закладки? Вот так я и нашел координаты парня, который продавал мне эту дичь. Сказал, что у него самый крутой код, и я повелся. Даже не подозревал, что меня ждет.
Встретились мы в парке, недалеко от дурдома. Я же санитар там работал, взял на себя роль крутого парня, чтобы девочки догоняться было легче. И вроде все казалось норм, покупка прошла гладко. Кинул парнишка в руки пачку кода, а я отдал ему кэш. Мы дружно пошли каждый своей дорогой, но я уже предчувствовал, что с этим кодом может быть не так просто.
Взял я домой эту таблу кода и думал, что будет кайф. Но когда пришло время попробовать, ничего особенного не произошло. Просто легкий прилив энергии и все. Я был разочарован, ведь ожидал чего-то большего. Но решил не сдаваться, а догоняться.
Следующую таблу я взял на работе в дурдоме. Там полно наркоманов, так что закладку не было сложно найти. Долго думал, как легально провести это дело. И вот, нашел умную мысль. Решил сделать вид, что у меня боль в животе, и сказал, что мне срочно нужно таблетки. Сестра, располагая координатами таблеток, и не подозревая о моих истинных целях, выдала мне нужное количество.
Этот раз код "зацепил". Я почувствовал жесткое прикольное состояние. Все вокруг стало ярче, а время замедлилось. Я в таком восторге от этого лайтового кода, что накатило параноидальное настроение, и я начал подозревать, что меня преследуют. Даже в дурдоме, где я работал.
Со временем, я все больше и больше тянулся к коду и другим наркотикам. Знаешь, трава стала для меня рутиной. Я уже не получал такого кайфа от нее, как раньше. И начал искать другие способы испытать подобное ощущение. Открыл для себя поппер, и это стало моим новым хобби.
Более тяжелые наркотики, вроде героина, меня не прельщали. Я понимал, что это ловушка, от которой трудно вырваться. И я не хотел становиться полностью зависимым.
Но со временем, код перестал давать мне тот самый кайф. Я все больше и больше догонялся, чтобы достичь того же эффекта. Мое тело привыкло к дозе, которой на первых порах хватало. А теперь нужно было все больше и больше кода, чтобы ощутить то, что мне нужно.
Моя жизнь стала сплошным круговоротом - работа в дурдоме, где меня окружали пациенты с проблемами, которые я сам создал, и постоянный поиск новых координат для закладок. Все это было проклятием, из которого я не мог выбраться.
Бро, я рассказал тебе правду о своем опыте с кодом и работой в дурдоме. И путь обратно очень труден, если не невозможен.
Codein Purple Drank
Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.
